Запити в Google, відеодзвінки з колегами, ведення чатів, перегляд відео на youtube — невід'ємна частина нашого життя. Проте ми навіть не замислюємося, що все це стало можливим лише завдяки роботі дата-центрів по всьому світу.

Тож яка вона історія виникнення дата-центрів? Коли з'явився перший ЦОД? Хто його створив? Як вони змінювалися з появою нових технологій — розглянемо в нашій статті.

Перший у світі центр обробки даних був побудований в 1940-х роках в Університеті Пенсільванії. Він був призначений для розміщення першого створеного комп'ютера — електронної обчислювальної машини (ENIAC). На той час її побудувала армія США для військових цілей. 

Перші комп'ютери були дуже складними в експлуатації, а центри обробки даних  — простими приміщеннями для розміщення таких машин. Не існувало ніяких схем резервування або інших інженерних систем, які є важливою складовою дата-центрів сьогодення.

CDC 6600 від Control Data Corporation вважають першим суперкомп’ютером із швидкістю обробки 40 МГц.  “Надмашини” тих часів були недорогими, нестабільними та трудомісткими. Підтримувати їх у робочому стані протягом навіть одного дня було чимось на зразок досягнення.

У 1960-1970-х роках такі компанії, як IBM та Intel, почали розробляти вдосконалені, але прості у використанні комп'ютери. Завдяки цим інноваціям у 1980-х роках все більше користувачів встановлюють комп'ютери. 

Зі зростанням кількості користувачів, організації зрозуміли, що їм потрібні приміщення, де можна було б розмістити сервери компанії. Ці потреби зробили центри обробки даних популярним рішенням для багатьох компаній. 

У 1990-х роках інтернет став реальністю. Паралельно почали впроваджувати бездротові інтернет-технології. Персональні комп'ютери стали відомими серед людей. У цей період компанії почали покладатися на інтернет у своїх бізнес-процесах. Зрештою, це призвело до ще більш стрімкого зростання попиту на центри обробки даних.

Змінювалися речі і за межами підприємства. Оскільки життя бізнесу поступово переходить в онлайн, підключення до мережі та послуги розміщення обладнання стають критично важливими. Інтернет-провайдери та хостингові компанії почали будувати великі зовнішні об’єкти для надання своїх послуг, викликавши ажіотаж розвитку ЦОД.

У 2000-х роках спостерігалося зростання витрат на ІТ, оскільки все більше людей почали користуватися ПК та інтернетом. На початку стрімкого розвитку інтернету, дата-центри займали ключове місце. Інвестиції в ІТ-складову стрімко зросли, а нові об’єкти з’явилися по всьому світу, оскільки всі хотіли заробити на бумі доткомів.

Коли “бульбашка” лопнула, індустрія центрів обробки даних була майже знищена: 17 із 27 ключових гравців ринку ЦОД припинили свій бізнес. Однак спад також поклав початок іншій ері: етапу віртуалізації. Він дозволив організаціям зменшити площу ЦОД і знизити капітальні та операційні витрати. Вплив віртуалізації був вражаючим: в результаті потреби в електроенергії, просторі та охолодженні дата-центрів вдалося зменшити на більш як 80%.

Однак фінансова криза 2008 року змусила компанії шукати шляхи скорочення витрат. Почав набувати популярності "аутсорсинг", оскільки це дозволяло оптимізувати кошти бізнесу. Багато компаній почали співпрацювати зі сторонніми постачальниками для виконання певних бізнес-процесів. І звісно мова йшла і про сервіси дата-центрів, оскільки це допомогло зосередитися на бізнесі, а всі роботи з обслуговування обладнання передати “на сторону”.

У 2010-х роках все більше компаній покладаються на інтернет та технології. Електронна комерція та онлайн-транзакції також почали набирати обертів. У зв'язку зі збільшенням робочих навантажень компанії усвідомили потребу в центрах обробки даних. Адже саме вони могли впоратися зі зростаючим обсягом обробки інформації. Іншими словами, почали розвиватися масштабовані дата-центри.

Сьогодні фахівці продовжують модернізовувати дата-центри аби зробити їх більш стійкими та екологічними. В основному завдяки використанню більшої кількості відновлюваних джерел енергії, наприклад, сонячної або вітрової. В результаті це допомагає зменшити вуглецевий слід центрів обробки даних у світі. 

Крім того, провайдери також почали віртуалізувати дата-центри. Аби в результаті зробити їх більш масштабованими, безпечними та надійними. Віртуалізація зменшує кількість необхідних серверів, що в результаті знижує кількість споживання енергії та використання ресурсів. 

За даними DataCenterMap, у світі існує понад 7500 дата-центрів. Побачити їх може кожен, завдяки світовій карті ЦОД.

60 років тому центри обробки даних починалися просто як приміщення з великою кількістю комп'ютерів, а сьогодні ми не уявляємо без них свого життя. Вони перетворилися на об'єкти, від яких залежать робота бізнесу, критично важливих сервісів та життя кожного з нас. То ж цікаво як вони зміняться через десять або двадцять років.