Чому колокація серверів економічніша, ніж власна серверна

Ідея власної серверної часто виникає з бажання контролю. На перший погляд, усе виглядає логічно: інтернет під’єднано, приміщення в офісі є, купляєте сервери — навіщо платити датацентру щомісячно?

Проблема в тому, що справжні витрати рідко зрозумілі одразу. Власна серверна майже завжди здається дешевшою на старті, але стає дорожчою з кожним роком експлуатації. Колокація ж працює навпаки: чіткі вкладення на вході й прогнозована економіка надалі. 

У цьому матеріалі розглянемо, що дешевше — колокейшн чи власна серверна, скільки насправді коштує утримання такої інфраструктури. А також розберемося чому колокація в професійному центрі обробки даних часто має нижчу повну вартість володіння, або TCO (Total Cost of Ownership).

Одна з найпоширеніших помилок — сприймати серверну як просто виділене приміщення з кондиціонером. Насправді це складний інженерний комплекс, який має працювати безперервно.

Саме тому вартість власної серверної майже завжди виходить значно вищою, ніж очікують на етапі планування. Коли компанія вирішує розмістити сервери у власному офісі, вона має подбати про:

Навіть базовий рівень резервування має цілком відчутну ціну. Наприклад, UPS для невеликої серверної на 10–15 кВт разом з акумуляторами коштує від кількох тисяч доларів, і це без урахування регулярної заміни батарей кожні 3–5 років. 

Система кондиціонування, здатна працювати 24/7 у серверному режимі, — ще одна значна інвестиція, а її енергоспоживання часто порівнюване з навантаженням самих серверів.

До цього додаються витрати на електромонтаж, резервні лінії живлення, систему пожежогасіння та фізичний контроль доступу. У підсумку навіть невелика серверна обходиться бізнесу в тисячі доларів ще до того, як почне працювати.

У датацентрі ці інженерні системи вже побудовані з урахуванням відмовостійкості, резервування й навантажень. Компанія, яка обирає колокацію, фактично орендує готову інфраструктуру, замість того щоб будувати її з нуля.

Для розуміння порядку витрат можна орієнтуватися на ринкові пропозиції колокейшн. Наприклад, у ЦОД рівня TIER III в Україні вартість оренди юніту зазвичай стартує від кількох тисяч гривень на місяць і зростає залежно від кількості одиниць, споживаної потужності та додаткових сервісів.

У GigaCenter, зокрема, оренда юніту починається від 3150 грн і може сягати 15 540 грн за 22 юніти — без необхідності інвестувати в інженерну інфраструктуру власної серверної.

Для роботи серверів постійно потрібно електроенергія. І це не тільки для функціонування обладнання, але й для відведення тепла, яке воно виділяє.

Рахунок за «світло» може вийти ще більшим, якщо власні серверні мають наступні недоліки:

У результаті компанія платить за електроенергію для серверів і майже стільки ж — за боротьбу з теплом. Зі зростанням навантаження ці витрати ростуть нелінійно.

Якщо хочете зрозуміти, скільки коштує утримання серверної в офісі, розгляньмо конкретні цифри. Наприклад, серверне навантаження у 10 кВт власної інфраструктури з типовим PUE близько 2,0 фактично означає споживання близько 20 кВт із мережі. 

За безперервної роботи це понад 14 000 кВт·год на місяць. За комерційними тарифами для бізнесу рахунок лише за електроенергію може становити десятки, а іноді й понад сто тисяч гривень щомісяця — і це без урахування зростання тарифів чи модернізації систем.

Саме тому енергоефективність і охолодження є одними з ключових критеріїв при проєктуванні професійних датацентрів. В них використовуються промислові системи охолодження, оптимізовані зони холодного й гарячого повітря, а іноді й технології вільного охолодження.

Навіть ідеально спроєктована серверна потребує постійної уваги. Хтось має:

У власній серверній ці завдання зазвичай лягають на внутрішню ІТ-команду. При цьому ті самі спеціалісти паралельно відповідають за бізнес-системи, користувачів і цифрові сервіси компанії. 

У результаті значна частина їхнього часу витрачається не на розвиток або оптимізацію ІТ-процесів, а на підтримку базової інфраструктури.

Колокація знімає цей операційний тиск. Датацентр бере на себе фізичну присутність, інженерний моніторинг і цілодобову підтримку інфраструктури.

Команда клієнта працює з серверами на рівні систем і сервісів, не відволікаючись на рутинні інженерні питання, які не створюють доданої вартості для бізнесу.

Це ще одна причина, чому колокейшн серверів зменшує загальні операційні витрати бізнесу.

Найбільша фінансова різниця між власною серверною та колокацією часто проявляється не у звичайні дні, а під час аварій.

У власній серверній:

Ці ризики рідко закладають у бюджет, але саме тому повна вартість володіння власною серверною часто виявляється значно вищою, ніж планувалося.

Колокейшн передбачає іншу модель — ЦОД бере на себе відповідальність за інженерну частину інфраструктури в межах договірних зобов’язань і підтверджує рівень доступності через SLA. 

Бізнес отримує не лише сервери в стійці, а й фінансову модель з мінімізованими ризиками простою.

Власна серверна змушує думати наперед. Інфраструктуру часто будують із запасом, щоб не було ситуації, коли не вистачає резерву. Хоча можуть бути й такі ситуації, коли компанія змушена терміново інвестувати в модернізацію.

Крім того, масштабування в межах власної серверної майже завжди означає втручання в інженерні системи: посилення електроживлення, заміну або розширення охолодження, перегляд резервування. 

У колокації ці обмеження знімаються — інфраструктура центру обробки даних вже спроєктована з запасом, а для бізнесу масштабування зводиться до зрозумілої операційної дії без проєктних робіт і непередбачуваних витрат.

Власна серверна здається дешевою, доки не розглянути повноцінно повну картину із реальними витратами, ризиками та зобов’язаннями. Колокейшн же одразу показує свою економіку: чітку, прозору й передбачувану.

Саме тому для більшості бізнесів колокація серверів у датацентрі, такому як GigaCenter, є раціональним вибором, який дозволяє знизити витрати, підвищити надійність і зосередитися на розвитку.

Якщо хочете орендувати юніт, серверну шафу чи модуль — залиште заявку на консультацію з нашим менеджером.