Дата-центр —  спеціалізована будівля для розміщення серверів клієнта для безперебійної роботи. Однак не всі ЦОД однакові. Тож сьогодні розберемо які існують основні види та для вирішення яких задач їх створюють.

Прототипом дата-центру вважають обчислювальну машину ENIAC, яку створили в 1940 році. Вона потребувала великої потужності та спеціальних умов для роботи. Машина виконувала 357 операцій множення або 5000 операцій додавання в секунду і використовувалася переважно для військових цілей.
У 1990-х роках кількість центрів обробки даних почала зростати. На сьогодні у світі їх понад 7500. Вони значно модернізувалися: технологія перейшла від звичайних фізичних серверів до віртуальних мереж, які підтримують програми та робочі навантаження на різних рівнях. Тож сьогодні виділяють декілька основних видів ЦОД.

Комерційний дата-центр

Це спеціалізований об’єкт, який здає підприємствам в оренду стійки для серверів та інших мережевих пристроїв. Це одна з найпопулярніших послуг, якою користуються організації: сервіс колокейшн. Клієнти отримують всі переваги традиційного ЦОД, а натомість виплачують лише щомісячну вартість послуги.
Приклад: Global Center компанії China Unicom у Гонконгу.

Такий об’єкт забезпечений необхідними системами електроживлення, кондиціонування, охолодження, пожежогасіння та моніторингу. Також спеціальні системи контролю доступу, охорона та відеоспостереження забезпечують фізичну безпеку серверів. Комплекс цих систем дозволяє обладнанню працювати надійно та безперебійно.

Керований центр обробки даних

Такий тип ЦОД розгортає, керує та контролює сторонній постачальник послуг. Він пропонує всі необхідні функції через керовану сервісну платформу.
ЦОД може бути повністю або частково керованим. У першому випадку всі технічні деталі та внутрішні дані обробляються або адмініструються постачальником центру обробки даних. Тоді як останнє дозволяє підприємствам мати певний рівень адміністративного контролю над його обслуговуванням. Наприклад повністю керовані хмарні служби IBM.
Загалом постачальник послуг виконує технічне обслуговування всіх мережевих компонентів і служб, оновлює операційні системи та інші програми системного рівня, а також відновлює дані у разі порушення роботи.

Корпоративний ЦОД

Корпоративний дата-центр  — це приватний об’єкт, призначений лише для підтримки однієї компанії. Він може розташовуватися як на території компанії, так і за її межами.
Наприклад, якщо ви керуєте вебсайтом із Канади, а ваша цільова аудиторія – студенти в Сполучених Штатах, ви віддасте перевагу будувати ЦОД у США, щоб скоротити час завантаження сторінки.

Приклад: Facebook Forest City у Північній Кароліні
Основна перевага цього типу центрів обробки даних полягає в тому, що компаніям легко відстежувати найважливіші параметри: такі, наприклад як пропускна здатність або енергоспоживання та оперативно оновлювати своє програмне забезпечення. Проте їх побудова вимагає великих капіталовкладень, наявність відповідних спеціалістів, та постійного обслуговування інфраструктури.
Такі дата-центри часто будують такі світові гравці як Google, Amazon, Facebook тощо.

Хмарний ЦОД

Такий дата-центр управляється хмарною компанією, часто за допомогою стороннього постачальника керованих послуг. Це дозволяє клієнтам запускати вебсайти, додатки та керувати даними у віртуальній інфраструктурі, що працює на хмарних серверах. Прикладом є хмарні служби, які пропонують Google, IBM, Amazon (AWS), Microsoft (Azure) тощо.
Компанії, що надають хмарні послуги, пропонують приватні хмари, надаючи клієнтам єдиний доступ до власного хмарного середовища. Тобто така інфраструктура повністю знаходиться в управлінні однієї організації. А також публічні хмари — сервіси, що доступні для великої кількості користувачів на основі загальнодоступних ресурсів. Окрім цього клієнти можуть замовити безліч інших послуг на базі хмарної інфраструктури.

Edge Data Center

Граничні дата-центри – це спеціалізовані об’єкти, розташовані поблизу населення, яке вони обслуговують. Вони характеризуються невеликим розміром, високою швидкістю розгортання та дозволяють організаціям обробляти дані та надавати послуги локальним користувачам з мінімальною затримкою.
Вони відіграють вирішальну роль в архітектурі периферійних обчислень, яка наближає зберігання інформації і обчислення до місця, де це необхідно. Наприклад, вони є незамінними для розвитку IoT — Інтернету речей.

Хоча значна частина інформації, зібраних IoT буде оброблятися локально, частина їх все одно буде передаватися назад в центр обробки даних. Граничні об’єкти під’єднані до різних інших або більшого центрального дата-центру.
Порівняно з корпоративними центрами обробки даних, які працюють на повну потужність, кілька менших периферійних об’єктів можуть ефективніше розподіляти велике навантаження трафіку. При цьому вони займають набагато меншу площу та набагато швидше розгортаються.