Перенесення серверів у датацентр варто розглянути, якщо офісній серверній бракує електричної потужності, охолодження чи місця для нового обладнання. Ще два сигнали — компанії потрібна вища відмовостійкість або вона має виконати вимоги до фізичної безпеки, які складно забезпечити в офісі.
До цих обмежень компанія зазвичай приходить поступово. Спочатку кількох серверів у вільному приміщенні вистачає для роботи, тому до питання інфраструктури можуть не повертатися роками. За цей час додаються обладнання й навантаження, а можливості приміщення залишаються майже тими самими.
Окремі збої легко пояснити несправністю обладнання, людською помилкою чи разовим піком навантаження. Складніше помітити, коли вони починають повторюватися через обмеження самої серверної.
Нижче — детальніше про ознаки, які допоможуть перевірити, де саме серверна вже не справляється з потребами компанії.

Живлення не встигає за навантаженням

Кожен сервер, комутатор і система зберігання даних споживає електроенергію, і сумарне навантаження зростає з кожним новим елементом обладнання.
У невеликій серверній ліміт зазвичай задає електромережа самої будівлі — кількість виділених ліній, потужність щитка, запас проводки. Додаткове обладнання можна купити, але часто нема куди його під’єднати.
Ця межа проявляється поступово. Автоматичні вимикачі спрацьовують, коли кілька систем запускаються одночасно. Джерело безперебійного живлення (UPS — пристрій, що підтримує роботу обладнання кілька хвилин чи годин після відключення електрики) тримає навантаження помітно коротше, ніж раніше, бо на той самий акумулятор тепер розраховане більше обладнання. 
Розширення інфраструктури починає впиратися в погодження з компанією, яка керує будівлею, а іноді — і в окремий проєкт з посилення електромережі.
Якщо резервний генератор відсутній або розрахований на менше навантаження, ніж споживає обладнання, ризик простою під час відключення електроенергії росте разом із кожним новим сервером.

Охолодження стає вузьким місцем

Кожен ват спожитої електроенергії переходить у тепло, яке потрібно відвести — інакше обладнання перегрівається і виходить з ладу. 
Систему кондиціонування в невеликій серверній зазвичай підбирають під наявну кількість стійок, але обладнання з часом додається. Площа й вентиляція приміщення лишаються ті самі, тому температура зростає навіть коли кондиціонери справні й працюють на повну потужність.
Ознака того, що охолодження працює на межі, — підвищення температури повітря на вході серверного обладнання, особливо під час пікового навантаження. 
Для обладнання класів A1–A4 ASHRAE рекомендує діапазон 18–27 °C саме в цій точці, тому вимірювання лише загальної температури в кімнаті може не показати проблему. Для окремих класів обладнання вимоги відрізняються.
Температура може бути різною навіть у межах однієї серверної. Наприклад, гаряче повітря, яке виходить із задньої частини стійок, може знову потрапляти до входів обладнання. Тоді частина серверів отримує тепліше повітря, хоча кондиціонери працюють, і середня температура в приміщенні здається прийнятною.
Якщо температура на вході обладнання регулярно перевищує рекомендоване значення, варто перевірити потужність охолодження та рух повітря між стійками. Тривала робота за підвищеної температури може скоротити строк служби обладнання.

У серверній бракує місця для нового обладнання

Стійка серверного обладнання має фіксовану кількість посадкових місць — юнітів. Коли вони закінчуються, а нову стійку в приміщенні поставити нема куди, кожна наступна закупівля обладнання перетворюється на проблему.
Показовий момент настає тоді, коли ІТ-команда починає відкладати закупівлю нових серверів не через брак бюджету, а тому що незрозуміло, куди їх поставити. 
Гроші на обладнання є, місця для нього — немає. У цей момент серверна кімната вже не встигає за темпом, у якому росте компанія.

Офісна серверна не забезпечує потрібної відмовостійкості

На старті бізнесу простій серверів може не завдати значної шкоди компанії. Проте зі зростанням до систем підключаються клієнти, партнери, офіси, і навіть короткочасна відмова має серйозніші наслідки.
«Домашню» серверну при цьому не адаптовують до змін — лишають без дублювання джерел живлення, незалежних каналів інтернету, резервних систем охолодження. 
Розрив стає відчутним у момент, коли в компанії з'являється процес, для якого будь-який простій — неприйнятний. Водночас інфраструктура має лише один канал інтернету або одну систему кондиціонування — тобто одну точку, вихід з ладу якої зупиняє все.

Зростають вимоги до фізичної безпеки та відповідності стандартам

Зі зростанням компанії можуть змінюватися вимоги до того, як розміщене й захищене її обладнання. Клієнти та партнери просять підтвердити заходи безпеки, а для окремих процесів з’являються вимоги стандартів, які потрібно враховувати під час аудиту.
Зокрема, ISO/IEC 27001 визначає вимоги до системи управління інформаційною безпекою компанії. PCI DSS стосується захисту даних платіжних карток. В обох випадках аудит охоплює приміщення серверної та умови фізичного розміщення обладнання.
Компанії варто перевірити, чи може офісна серверна забезпечити потрібний контроль фізичного доступу, облік відвідувань і захист обладнання. 
Якщо для цього доведеться перебудовувати приміщення та встановлювати нові інженерні системи, слід порівняти вартість цих робіт із розміщенням обладнання в датацентрі.
При виборі центру обробки даних потрібно з’ясувати, які саме його послуги й засоби захисту охоплені сертифікацією або аудитом. Документи провайдера можуть підтвердити частину заходів, за які він відповідає. Власні вимоги компанії до безпеки залишаються в її зоні відповідальності.

Скільки коштує власна серверна порівняно з колокейшн

Вартість обладнання — лише частина витрат на власну серверну. До неї додаються: 
  • оплата електроенергії за підвищеним тарифом для комерційного споживання; 
  • обслуговування систем охолодження й пожежогасіння;
  • зарплата чи аутсорс адміністратора, який відповідає за фізичну справність інфраструктури;
  • ремонт приміщення при кожному наступному розширенні.
Водночас в комерційних датацентрах існує послуга колокейшн — коли компанія розміщує власне обладнання в центрі обробки даних, в якому вже забезпечено живлення, охолодження, канали зв'язку та фізичну охорону.
Щоб оцінити витрати, варто порівняти повну вартість власної серверної та колокейшн за однаковий період. У розрахунок потрібно включити поточне обслуговування, а також обладнання та роботи, які знадобляться для розширення серверної.
Причина — у тому, як росте загальна ціна кожного варіанта. Власна серверна вимагає великих вкладень наперед: щоб додати потужності, потрібен ремонт приміщення, закупівля нової системи охолодження чи резервного живлення. 
Колокейшн працює інакше. Провайдер вже має резерв потужностей, тож компанія платить за нову стійку чи додаткові юніти тоді, коли вони їй реально знадобляться. Без капітальних витрат на інфраструктуру під них.

Що перевірити перед рішенням про переїзд

Якщо ви впізнали ситуацію своєї компанії в кількох ознаках, зберіть дані про поточну серверну. Вони допоможуть оцінити, чи вистачить їй ресурсу для подальшого зростання і скільки коштуватиме розширення.
  • Електроживлення. Порівняйте фактичне споживання обладнання з доступною потужністю. Окремо перевірте, чи витримають UPS і генератор поточне навантаження та заплановані нові сервери.
  • Охолодження. Виміряйте температуру повітря на вході серверного обладнання в різних стійках, зокрема під час пікового навантаження. Середня температура в кімнаті може не показати, що окремим серверам бракує охолодження.
  • Місце. Порахуйте вільні юніти в стійках і перевірте, чи є запас потужності та охолодження для обладнання, яке плануєте в них встановити.
  • Точки відмови. Визначте, що станеться, якщо вийде з ладу один кондиціонер, UPS або канал інтернету. Так буде зрозуміло, які системи потребують резервування.
  • Річні витрати. Підсумуйте витрати на електроенергію, охолодження, обслуговування, ремонт і заплановане розширення. Цю суму порівняйте з вартістю розміщення обладнання в датацентрі за той самий період.

Коли варто переносити сервери в датацентр

Жодна з цих ознак окремо не означає, що серверну кімнату потрібно негайно закривати. Проте коли компанія розвивається, зростає навантаження та підвищуються вимоги — варто братися за власну інфраструктуру або скористатися послугами центру обробки даних.
GigaCenter побудований відповідно до вимог TIA-942 та рівня відмовостійкості Tier III. Перший стосується проєктування й побудови ЦОД, а Tier III — резервування інженерних систем і можливості обслуговувати їх без зупинки роботи обладнання.
У датацентрі передбачені резервування живлення й охолодження та контроль фізичного доступу. GigaCenter також підтверджує відповідність ISO/IEC 27001 і PCI DSS. Це дає компанії готову інфраструктуру для розміщення власних серверів і документи, які можна використати для підтвердження заходів безпеки в межах послуг ЦОД.