Співзасновник PayPal та Palantir інвестував $140 млн у плавучі датацентри

Співзасновник PayPal і Palantir, а також відомий венчурний інвестор Пітер Тіль інвестував $140 млн в американський стартап Panthalassa, який розробляє плавучі датацентри.

Такі центри обробки даних працюватимуть на енергії, отриманої від океанських хвиль.

Стартап працює над концепцією морських датацентрів для штучного інтелекту, які працюватимуть без підключення до наземних електромереж.

Panthalassa пропонує розміщувати сервери на 85-метрових плавучих платформах у відкритому океані, які переважно перебуватимуть під водою. Хвилі проштовхуватимуть воду через турбіни всередині конструкції, генеруючи електроенергію. 

У компанії вважають, що так вони можуть забезпечити стабільніше виробництво енергії, ніж сонячні чи вітрові електростанції. Таким чином компанія хоче створити повністю незалежну інфраструктуру, в якій електроенергія генерується і споживається в одному місці. 

Всередині платформ планують встановлювати герметичні модулі з чипами для ШІ, які охолоджуватимуться морською водою. Для передачі даних і зв’язку компанія хоче використовувати супутникову мережу Starlink від SpaceX.

Конструкція морського ЦОД спеціально створена без складних механічних елементів, щоб знизити ризики обслуговування в океані.

Компанія вважає, що формат плавучих центрів обробки даних може допомогти вирішити одну з головних проблем індустрії штучного інтелекту — забезпечення ЦОД електроенергією без додаткового навантаження на наземні енергомережі.

Також Panthalassa наголошує, що такий підхід дозволяє уникнути будівництва дорогих підводних кабелів для передачі електроенергії на берег. 

Крім Пітера Тіля в стартап також вклалися:

Після цього оцінка компанії наблизилася до $1 млрд. Отримані інвестиції Panthalassa планує використати для будівництва пілотного виробництва у США. Перші комерційні розгортання компанія очікує вже наступного року.

У компанії заявляють, що платформи будуватимуться переважно зі сталі та інших поширених матеріалів, щоб зменшити залежність від дефіцитних ресурсів і рідкісноземельних металів.